Швидше за все, ви вже чули про шкідливість цукру для шкіри. Але, чим саме він шкідливий і які процеси запускає в нашому організмі, мало хто пояснює. Тобто, пояснюють хіміки та біологи, але їхні статті часто складні для сприйняття людям з гуманітарною освітою.

Старіння шкіри – це продовження старіння організму в цілому. На цей процес впливає безліч факторів: ультрафіолетове випромінювання, забруднення, механічні пошкодження, неправильно підібраний догляд, алергени тощо. Але! Найбільший вплив мають внутрішні причини: генетика, стреси, імунітет, гормони, харчування.

Найчастіше виділяють 3 основні механізми старіння шкіри:

фотостаріння (зовнішній тип), хроностаріння (біологічне і вікове) та глікостаріння (відкладення продуктів глікозилювання).

Хроностаріння є генетично зумовленим процесом, але не далеко не найголовнішим фактором молодості вашої шкіри. Фотостаріння прямо пов’язане з ультрафіолетовим випромінюванням (руйнація колагену під дією сонячних променів). Фотостаріння і глікостаріння тісно пов’язані один з одним, оскільки обидва процеси підсилюють оксидантний стрес.

ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРОЦЕС ГЛІКАЦІЇ?

Як відомо, пружність і еластичність шкіри багато в чому залежить від стану та кількості колагену й еластину – міжклітинних білкових компонентів дерми (для довідки: це основні білки, які відповідають за красу шкіри. При чому вміст колагену приблизно 70-80%, а еластину – 1-3%. Колаген надає шкірі пружність, еластин – еластичність, тобто відновлення своєї форми після розтягнення або стиснення).

Старі волокна колагену руйнуються ферментом колагеназа, а в фібробластах (для довідки: це головні клітини дерми,  які відіграють значну роль у регенерації тканин) відбувається синтез нових. Такий баланс порушується, як тільки колагеназа починає гірше працювати.

Глікація – це осідання простих цукрів на молекулах білків (у нашому випадку мова іде про колаген та еластин), в результаті чого вони склеюються між собою з утворенням «рубців». «Зшиті» один з одним волокна стають недоступні колагеназі, вони накопичуються в тканині й гальмують синтез нових волокон. В результаті шкіра втрачає еластичність, стає в’ялою і зморшкуватою. «Зшитий» колаген не тільки менш еластичний в порівнянні з нормальними волокнами. Він, на відміну від них, не розчиняється і погано зв’язує воду, що також позначається на зовнішньому вигляді шкіри – вона стає сухішою і менш пружною. На жаль, колагенові  рубці практично не усуваються консервативними косметологічними методами,тому найкращим на сьогодні є профілактика, а не лікування.

Такий процес глікації в нашому організмі є природнім і відбувається постійно (від народження), уражує клітини і призводить до їх загибелі. Продукти глікації – гідрофобні частинки, які називають AGE (advanced glycation end products), або КПГ (кінцеві продукти глікозилювання). Накопичуючись у нашому тілі, вони призводять до безлічі негативних ефектів: прискорюють її старіння, викликають пожовтіння, порушують пігментацію, шкіра не може виглядати молодою та здоровою.

Стосовно до зовнішності, кінцеві продукти глікації, по-перше, змінюють колір шкіри, а по-друге, роблять її більш щільною. У підсумку ми змушені спостерігати на шкірі зморшки, в’ялість і втрату здорового кольору. Можливо, ви помічали дрібні червоні точки на шкірі. Окрім проблем з печінкою, вони також можуть викликані глікацією білків дерми (однак, печінка може бути і здоровою, а в основі пошкоджень в даному випадку лежить ослаблений капілярний кровообіг).

Зазначена теорія глікації належить Мейлардау (Maillard theory), який відкрив неферментативну реакцію між моносахаридами і аміногрупою білків in vitro.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ШВИДКІСТЬ ГЛІКАЦІЇ

Швидкість протікання реакції глікації залежить від концентрації цукрів і вашого віку. Тобто, чим більше ви споживаєте продуктів, які містять глюкозу, фруктозу та швидкі вуглеводи, тим інтенсивніше у вашому організмі будуть відбуватись процеси глікації.

Дослідженнями встановлена участь цукрів у розвитку таких хронічних захворювань, як атеросклероз, глаукома та ін. У свою чергу, вільні радикали, впли­ваючи на білки клітини, роблять їх менш захищеними перед дією цукрів.

Таким чином, у нас є можливість скоротити кількість КПГ (кінцевих продуктів глікації) шляхом збалансування нашого харчування.

Деякі поради для зменшення утворення КПГ у нашому організмі:

• МІНІМІЗУЙТЕ, або ВИКЛЮЧІТЬ з повністю із раціону усе, що містить рафінований цукор, мед, фрукти, сухофрукти, молоко, різноманітні замінники цукру. Важливо детально читати склад продуктів, які ви купуєте.
  Часто не етикетці пише «без цукру», але він схований під іншою назвою. Уникаєте будь-якого виду паток, рослинних сиропів, замінників цукру (або слідкуйте за їх глікемічним індексом), фруктових соків, продуктів кукурудзи та рису, сахарози, мальтози, різних концентратів.
• ЗМЕНШУЙТЕ кількість глюкози в крові.
  Зверніть увагу, що не тільки «солодке» містить глюкозу. Глюкоза — найпоширеніший вуглевод у живій природі й основний продукт обміну речовин у живих організмах.
  Вуглеводи (прості й складні), які ви отримуєте зі споживанням картоплі, різноманітних каш, фруктів, надалі перетворюються на глюкозу, сахарозу, фруктозу, крохмаль та целюлозу. Тому потрібно слідкувати за глікемічним індексом продуктів – показником, який зображає, з якою швидкістю той чи інший харчовий продукт розщеплюється в організмі людини і перетворюється на глюкозу. Чим швидше розщеплюється продукт, тим вищий його глікемічний індекс. За еталон була прийнята глюкоза, глікемічний індекс якої дорівнює 100. Всі інші показники порівнюються з глікемічним індексом глюкози.
  Наприклад, усіма улюблені на сніданок вівсяні пластівці. Для отримання пластівців цільне зерно овесу сушать, очищують від м’якоті, шліфують та пропарюють. Під дією пару зерно стає м’яким, зменшується час на його приготування. На кінцевому етапі пластівці підлягають ще одній термічній обробці – прокалюванню. Такі пластівці швидко засвоюються, розщеплюються в організмі на глюкозу та сахарозу і мають високий глікемічний індекс (близько 85). Таким чином, споживаючи щодня на сніданок вівсяні пластівці швидкого приготування (часто доповнені сухофруктами та медом), ви тим самим збільшуєте кількість КПГ.
  До вуглеводних продуктів, які поступово віддаються свою енергію, відносять більшість овочів, свіжих фруктів, бобові, необроблений рис, а також макарони з твердих сортів пшениці (але не переварені і не з вершковим маслом та не з соусами типу «паста»). Найчижчі ГІ у зелені (укроп, петрушка, шпинат, базилік, листя салату, рукола тощо), авокадо, сої, цибулі, кабачків (тільки обсмажені кабачки – це вже продукт з високим ГІ), спаржі, огірків, капусти тощо. Сьогодні в інтернеті можна легко знайти таблиці з ГІ продуктів харчування.
• ГОТУЙТЕ ЇЖУ ПРАВИЛЬНО. Важливо пам’ятати, що реальна цифра глікемічного індексу буде залежати від способу приготування продукту, його кількості та поєднання з іншими продуктами. Усі продукти, які в процесі приготування набувають золотисті корочки, мають вищий ГІ. Смажене м’ясо, картопля, яйця, кабачки, овочі і, навіть, овочі гриль – усі ці продукти однозначно підвищать рівень глюкози в крові. Спосіб приготування їжі має важливе значення у формуванні кінцевого ГІ продукту. Висока температура формує високий ГІ. Тому краще притушити, трішки приготувати, зробити овочі «al dente», а ще краще з’їсти їх сирими. Краще готувати із закритою кришкою, на маленькому вогні  і зменшуючи час приготування. Використання будь-якого жиру (тваринний, рослинний) для термічної обробки їжі (смаження) підвищує кінцевий ГІ. Також зменшує ГІ маринування або додавання до їжі кислот. Але це має бути не соєвий соус з цукром, а натуральний якісний продукт (винний оцет, сік лимону).
• ЗБІЛЬШУЄМО КІЛЬКІСТЬ ВЖИВАННЯ КЛІТКОВИНИ.
  Клітковина – це вид складних вуглеводів (полісахариди), які не можуть перетравлюватися ферментами шлунка людини, але перетравлюються корисною мікрофлорою кишківника. Головними продуктами, багатими клітковиною, є перш за все стебла і зерна рослин, свіжі овочі.
  Недостатня кількість клітковини провокує численні порушення обміну речовин – починаючи з підвищення рівня глюкози і пов’язаного з цим постійного відчуття голоду, переїдання й набору зайвої ваги, закінчуючи запорами. Однак необхідно розуміти, що недолік клітковини – це перш за все наслідок комплексного порушення харчування.
  Оскільки клітковина міститься у звичайних овочах і крупах, абсолютно не потрібно шукати рецепти багатих на клітковину страв, купувати аптечні добавки або дорогі «збагачені клітковиною» продукти. Досить лише «переладнати» свою тарілку: у ній має бути більше клітковини (сирі овочі, салати, зелень) і менше гарніру (гречка, картопля). А ось, наприклад, цілозерновий овес (не оброблена вівсянка) – містить багато клітковини та має низький глікемічний індекс. Тому такий варіант сніданку 2-3 рази на тиждень – досить корисний.

Література:

1. Диетология. 3-е изд. – Под ред. А.Ю. Барановского. – СПб: Питер, 2008. – 1024с.
2. Марголина А.А., Эрнандес Е.И. Новая косметология. – Т1. – М.: Клавель. – 2005. – 424 с.

3. Бутенко А.М. Хімія. Підручник для 9 класу. – Харків. – 2017 р. – 320 с.
4. Dyer DG, Dunn JA, Thrope SR, Baillie KE, Lyons TJ, McCance DR, Baynes JW. «Accumulation of Maillard reaction products in skin collagen in diabets and aging». J Clin Invest 1993; 91(6): 2463-2469.

Цікава інформація.